21.02.2013 17:09
for all
163 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Мамина зима

Мамина зима

Зима коси мами снігом замітає,

А вона на діток кожен день чекає,

Діти та онуки, мої ластів’ята,

Як ви приїжджаєте, то радіє хата.

А, як вас немає такі довгі ночі,

Буває до ранку не закрию очі,

У вас доріг багато та одна до хати,

Тут на вас чекає ваша рідна мати.

Скільки того віку про те Бог лиш знає,

Зайде сонце спати вузлика збирає,

В останню дорогу все наладнувала,

Молилась Богу сльози повтирала.

Як птахи осінні роки пролітають,

Кожен день здоров’я в мами забирають,

Сонце зустрічала ранесенько в полі,

Та не нарікає, вона вдячна долі.

Діток підіймала – це її надія,

Дякуючи Богу здійснилася мрія,

До ладу все склалось є кому радіти,

Дай Боже здоров’я ще трохи пожити.

Внуків дочекалась – це така потіха,

Прошу тебе, Боже, відверни від лиха,

Сніг біліє всюди і мороз тріщить,

Кожен день цінуйте і ту кожну мить.

Цілуйте морщинки, цілуйте руки,

Мами все багатство – діти та онуки.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись