Хворий березень
За сльозливими вікнами - бруд на обличчях дворів....
Він заповнює березень зовні - від вух до п`ят...
Від промоклого відчаю зимності той захворів
І шепоче в гарячці й судоминах "Свят-свят-свят".
Не ховається нежить у протягах старих шпарин,
А сміливо гуляє по людях товстим слимаком.
Сухоребра застуда викашлює реви тварин,
І зима причаїлась голодним нічним хижаком.
За спітнілими вікнами - небо з крайцями дахів.
Вони скинули лантухи снігу - від снів до снів.
Прислухається березень - з Вирію зграї птахів
Принесуть йому ліки на крилах весняних днів...
