Двобій
Переспів – Ф. Тютчев «Зима недаром злится»
Зима недаром злится,
Прошла её пора -
Весна в окно стучится
И гонит со двора...
Ф. Тютчев
Прошла её пора -
Весна в окно стучится
И гонит со двора...
Ф. Тютчев
Злим завірюхам – годі,
Хай стужа промине,
Весна до нас приходить
І зиму геть жене.
Зима бурчить, гуркоче
Ненависно і зло,
Весна сміється в очі,
Дарує нам тепло.
Зима тікала, вила,
Не мала вороття,
Сніжком запорошила
Усміхнене дитя.
Весні і горя мало:
Цей сніг її умив,
Ще рум’яніше стала
Зимі наперекір!
