Я продовжую твій незакінчений бій
Слова, текст пісні «Я продовжую твій незакінчений бій» Олег Буць
"Он вчера не вернулся из боя..."
Дим пожарищ із ранком вступа у двобій…
Кожен робить, що тільки у змозі…
Іще раз він приймає останній свій бій –
Побратим, що застиг на морозі…
Град вогненний горить все живе убивать –
Нам рої металеві не втримать…
Скаменіла від жаху земля не хова –
Поможи іще раз, побратиме!
Іще раз ти мене лиш собою прикрий –
Не вогнем, і не жартом із перцем…
Я продовжую твій незакінчений бій –
Заслони, побратиме, всім серцем!
Ще раз ворога стрінь вогняними грудьми –
Ти в бою, значить, ти не загинув!
Ти на себе ще раз всі метали прийми,
Що летіли в твою Україну…
Тут ніяких романтик. Тут сморід і бруд –
Ми умиєм тебе тільки завтра…
Та допоки від куль ти здригаєшся тут –
З нами чорно-кривавая правда…
Ворог навіть не знає: нас мало убить!
Нас замало на землю звалити!
Бо не зможе ніхто свій вогонь припинить,
Побратимом загиблим прикритий…
Ще не раз ти, як совість, мене обпечеш!
Нас і нині в бою було двоє!
Хай замовкне отой, хто хоч раз прорече,
Що ти вчора не вийшов із бою…
А полеглії нас не залишать в біді –
Козаки, «наші хлопці», «укропи»…
І не спиняться кола на тихій воді,
І калину роса ще окропить…
Дим пожарищ із ранком вступа у двобій…
Кожен робить, що тільки у змозі…
Наш одвічний не скінчений праведний бій –
Та Вкраїна лишається в Бозі…
Ми ізнову пройшли через вирви і дим,
Де життя, як під чоботом скельце…
Ворог знов відступив, бо ще раз побратим
Україні віддав своє серце…
Завтра везти додому тебе до рідні,
І потрібні слова говорити…
І під градом очей завтра здасться мені –
Легше було б тебе там прикрити…
м. Туркменабат, Туркменистан, 07.12.2014
