Селена
Місячне Танго
Її Селеною звала уся богема,
Зваблива, ніжна – Срібна Хризантема,
Блакитні очі, пристрасні, пекучі,
Наснагу дарувала всім вона.
У ритмі танго пропливала між столами,
Супутників собі не обирала,
Вона когось з надією чекала,
Хто був обранцем – це ніхто не знав!
У сутінках щезала бархатистих,
Лиш посмішка світилась золотисто,
Чоловікам лишався смуток чистий,
І душі лікувались, і серця!
Шукає день і ніч свого обранця,
Не втомлюється вічно сподіватись,
Обов’язково з’явиться ізнову,
Але коли – не знає це ніхто!