Віче
Прадавня легенда
Небо тремтіло свинцевими
хмарами,
На еспланаді збиралися люди,
Темна турбота клубочилась хвилями
важко,
Люди збирались на віче суворе.
Майже під хмари здіймався
кістяк велетенський,
Побудувала потвору
старшина лукава,
Клапті пожовклі гойдались
на ребрах іржавих,
Вкриті вони обіцянками,
марних надій шурхотінням.
Віче зібрати важка заважала
потвора,
Люди не стали її руйнувати,
Лиш відкрутили іржаві шурупи,
В купу усі металеві кістки
поскладали.
Віче старшину не стало карати
суворо,
Змогу останню дало схаменутись,
Купу кісток металевих,
брехливих,
На еспланаді лишило,
як пересторогу.
