22.03.2018 21:58
для всіх
333
    
  - | -  
 © Меньшов Олександр († 2023)

Весна

Весна

ВЕСНА (Томас Кери)

 

 Нарешті дочекались, коли пішла зима,

Й снігів пухнасті шати зняла з себе земля;

Цукерних майстер справ, мороз, в останнє ллє

Льодяників кришталь й зимовий крем-брюле.

І сонця жар вже пестить дівочу суть землі,

Та ніжність пробуджає жіночої ріллі,

І оживляє в небі стрімкий політ пташок,

З дупла промінцем гонить зозульок і бджілок.

І ось завзяті хори веселих менестрелів

Невісці весняній чимало дарять трелів.

Долини й пагорби, лісів свята невинність

Очікують на травень, являючи гостинність.

 

І все навкруг радіє. З моїм коханням ж складно;

І навіть сонця міць опівдні безпорадне

Розплавити крижин мармурових барлогу,

Що стиснули їй серце, яке саме волало про облогу.

І віл, що квапився останнім часом прилягти у стійлі,

Тепер біжить до поля, аби попастись на ковилі.

Ще вчора втіх кохання ми пили при вогні,

Тепер їх жадібно шукаємо у холоді тіні,

В солодкій марі розлогих сикоморів,

Як наче любчик Дафніс тонем в юній Хлої.

Нехай цей час приніс тобі весняних насолод,

Ти знай – теплу її очей  не розтопити серця її холод.

 

 

 

 

 

 

The Spring (Thomas Carew)

 

 

Now that the winter`s gone, the earth hath lost

Her snow-white robes, and now no more the frost

Candies the grass, or casts an icy cream

Upon the silver lake or crystal stream;

But the warm sun thaws the benumbed earth,

And makes it tender; gives a sacred birth

To the dead swallow; wakes in hollow tree

The drowsy cuckoo and the humble-bee.

Now do a choir of chirping minstrels bring

In triumph to the world the youthful spring.

The valleys, hills, and woods in rich array

Welcome the coming of the long`d-for May.

 

Now all things smile; only my love doth lour;

Nor hath the scalding noonday sun the power

To melt that marble ice, which still doth hold

Her heart congeal`d, and makes her pity cold.

The ox, which lately did for shelter fly

Into the stall, doth now securely lie

In open fields; and love no more is made

By the fireside, but in the cooler shade

Amyntas now doth with his Chloris sleep

Under a sycamore, and all things keep

Time with the season; only she doth carry

June in her eyes, in her heart January.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!