В моєму півсвіті лупить по вікнах дощ
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
В моєму півсвіті лупить по вікнах дощ
і тіні танцюють пристрасне напівтанго
душа-полонянка, котра потребує прощ,
уперто вправно шикує страхи за рангом
Та за вікном аж ніяк не дощі, а метуть сніги,
і приводів зовсім нема для сум’ять та жалю...
то певно так відбивається істинна суть жаги
сягнути балансу між близькістю й даллю....
Тож просто в задумі довго дивлюсь у вікно
знесиленим кошеням там шкребеться вітер
лячно замислитись: скільки весен отак було
незмінна як завжди лише незворушність світу
Харків, 21.03.2018
