Молитва Душ
Містичне
Хтось ридає, співаючи в дальніх,
Оксамитово-темних алеях,
Посвист вітру журливий, печальний,
Сльози-рози на ніжних лілеях…
Подих вітру рвучкий та нерівний,
Наче подих, беззахисна скарга,
Хтось довірився клятвам наївно,
Для страждань надійшла його черга.
Ніч, нарешті, прийшла вирішальна,
Тихо схлипує доля дівоча,
Кину в трави кільце обручальне,
Заховаюсь у пелюстки ночі.
Нічка судна, пророча, уроча,
Полікуй наші рани, образи,
Хай невинна душа не тріпоче,
Ми до неба заплачено разом.
Тихо доля-недоля регоче,
Сум охоплює серце і точить.
