* * *
Шалено грала музика у залі,
І серце билось серед кришталю.
Вона стояла у своїй печалі
І плакала від болю і жалю.
Вона кричала переможним криком,
І божевілля у її очах
Описувало те прожите лихо,
Яке губилось у пустих словах.
Забутий відчай линув через краї,
І вічний біль кохання шепотів,
Лише для неї у цій повній залі
Уже не було жодних почуттів.
Остання нота. Вже дограла скрипка.
Бокал вина наповнений вогнем.
Остання мить її життя розбита
Й летить у пекло срібним кришталем.
20.02.2010
