Невідомий фактор
з рубрики / циклу «Ідучи стежками додому...»
Застигла мить й сидить! Хтось каже:
«Спить в тенетах павука».
Біжи вперед!
Не спи, лети чи падай та живи, існуй!..
Але мовчить, на жаль, і не ворушиться рука.
Спокійна мить, вже спить… а ти вже йди мандруй…
А там. Зірки летять? Та ні, то вітер лиш пісок зірвав
Болючими піщинками він очі пронизав…
Та ні! То навіть не пісок.
і справжній тільки вітер!
Все інше - лиш думки – як часу діти.
Втомився… Відпочив… А мить!...!!!
Хіба можливо в це повірить? -
Її нема, і вже давно, її змінила вічність.
The BC city, 29.04.2011,
