ЗАЧИН
( З циклу “Двобій”)
Лихо
світом бродить,
підсікає нас…
Це розпочалося
Зірка – Морок впала
з Неба у Полин…
- Не лютуй, Заграво,
зупинись, не плинь!
- Так Волхви співали
білі, наче сніг,
Довге їх волосся –
Світлий Оберіг…
День і ніч співали,
присипляли Зло,
Щоб від сну звільнитись
не змогло Воно.
…Падали від втоми
біля Вівтаря,
Вперто шепотіла
чорна зла зоря:
- Хоч мене долає
Сила Світлих Чар,
Що Волхви наслали
та Святий Вівтар,
Прихисток у душах
облаштую свій,
Щоб занапастити
Юний Род Людський!
Розбрат, ворожнеча,
та лукаве зло –
То - моєї сили
гибле Джерело!
Та Волхви пильнують
навіть уві сні,
До людей невтомно
Світло шлють вони,
Щоб Добро міцніло
в душах і серцях,
Подолало заздрість,
жадібність і страх!
Мусить кожен вірно
Шлях обрати свій,
Щоб вести за Світло
з Мороком двобій!
.gif "{#}")