04.05.2018 16:00
для всіх
291
    
  2 | 2  
 © Лора Вчерашнюк

Байка. Горобець і зручність

Цвірінькає на дасі Горобець, 

«Я такий бідний, сіренький чернець, 

Завжди лишаються мені лиш крихітки, 

Останній в черзі до їди і до води.


Я не лечу туди, де теплії краї, 

Суворі зими, бачте, тернії мої…»

Почув то Голуб, жваво голову підняв, 

Тут Горобець, цап-цап зернятко, і – пропав.


«Гей, Горобець, давай разом полетимо, 

Де гори їжі, теплі ночі і житло!»

«Та ні, голубе, - Горобець зерно сховав, -

Мені й тут зручно, нащо трудити крила?!»



Київ, 2008р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.10.2018 19:49  Надія Крайнюк => © 

Хитрий горобець.Йому дійсно і тут добре. Так для чого кудись летіти?
***дякую за цікавий і повчальний вірш!

 07.05.2018 02:17  Серго Сокольник => © 

Цікаво))) Я б написав ковть-ковть, та то є Ваше авторське право, Лоро)

 05.05.2018 07:03  Леся Геник => © 

Глибока тема. Є над чим задуматись...

 04.05.2018 18:19  Костенюк => © 

Правий горобець! На сміттєзвалище і я б не полетів... Не наше це!

 04.05.2018 17:10  Панін Олександр Мико... => © 

Горобці -
Хлопці - пронози,
Свого не пропустять.
Гарна байка