Про працю

У Сороки-Білобоки П`ять малят-сороченят. Усі чисто Хочуть їсти. Треба всім їм дати лад.

Пішов раз малий Федько з матір’ю на поле картоплю копати. — Вісім років тобі, — каже мати, — працювати час по-справжньому.

Пісне, моя ти сердечна дружино, Серця відрадо в дні горя і сліз, З хати вітця, як єдинеє віно, К тобі любов у життя я приніс.

Що може статися, якщо завітати до перукарні маленького містечка?

Було це взимку. Впав глибокий сніг, дме північний вітер, тріщить мороз. Мати говорить — немовби сама до себе, але щоб і сини чули: — Холодно, діти. А дров ...

Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг. Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг. А тепер — росте на гіллі листя, горобці ...

Вибираємо майбутню спеціалізацію. Шкільний твір на тему: Професія кухар.

Шкільний твір на тему: Моя улюблена справа. Опис, як я люблю готувати з мамою.

Чиста кімната - запорука здорового життя та чудового настрою. Шкільний твір на тему: Як я прибираю свою кімнату.

Бурхливий потік підсвідомості внаслідок перегрітого на сонці й виснаженого рутинною роботою мозку.

Шкільний твір на тему "Вчимося працювати". Роздуми про саморозвиток, лінь та працю.

Твір-роздум на тему "Праця душі". Есе про душу, силу волі, роздуми про майбутнє.

Шкільний твір на тему «Хочу» і «Треба». Міркування про працю, роздуми з життя.

Яке це славне слово — хлібороб, — Що жартома ще звуть і гречкосієм! До слів найкращих я вписав його б, До тих, які ми серцем розумієм!

Всі імена та події вигадано. Збіг з реальність вважати випадковим.

Зозуля прилетіла до чорного Дрозда. — Чи тобі не нудно? — питає його. — Що ти робиш?

У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: «Беріть заступи, підемо копати поле»...

Жили собі двоє мишенят — Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх пісн...

Про те, як треба проходити співбесіди та влаштовуватись на роботу)

Зламав за вечір три лопати. Що далі? Буду ще копати...

Оповідка про шляхи, які ми самі собі вибираємо і - маємо змогу змінити.

Витвір майстрів і природи водночас – Поле вітає грайливо колоссям. Золото-вбране, красиве, уроче; сповнене суттю, багатоголоссям.

Морщат носы пацифисты-чистюли. Fuck`em! Мы - воины! Так вот... А хули?

Я Вчитель! І я щаслива! Плекаю так ніжно в долонях Дитячі серця вразливі, Любов моя не охолоне!

…Це, власне, Рубенс, «Візники каміння», це просто – вечір втомлених думок…

Заслаб раптово кінь гнідий. Хоч зовсім не старий. Таке життя: здоров’я є до часу, до пори. Упав безсило ввечір він. На ноги встать не зміг. Господар просить...

Последняя добрая встреча В сплетеньи седин В осенний тихий вечер - Как с яблонь дым.

Так! Все вірно. Що ніхто і нікому нічого не винен. І не треба ні в кого нічого просити...

Сьогодні є багато різних професій, їх неможливо відразу всі перелічити, але всі вони - потрібні, цікаві і важливі

Сірий ранок Листопадові сльози Мокрий ганок І пожовклий листок...