«Сорока-Білобока» — Вірш
© Наталя ЗабілаУ Сороки-Білобоки
П`ять малят-сороченят.
Усі чисто
Хочуть їсти.
Треба всім їм дати лад.
У Сороки-Білобоки
П`ять малят-сороченят.
Усі чисто
Хочуть їсти.
Треба всім їм дати лад.
Пішов раз малий Федько з матір’ю на поле картоплю копати.
— Вісім років тобі, — каже мати, — працювати час по-справжньому.
Пісне, моя ти сердечна дружино,
Серця відрадо в дні горя і сліз,
З хати вітця, як єдинеє віно,
К тобі любов у життя я приніс.
Що може статися, якщо завітати до перукарні маленького містечка?
Було це взимку. Впав глибокий сніг, дме північний вітер, тріщить мороз. Мати говорить — немовби сама до себе, але щоб і сини чули:
— Холодно, діти. А дров немає... Кому ж за дровами йти?
Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг.
Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг. А тепер — росте на гіллі листя, горобці веселі цвірінчать, і нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать.
Вибираємо майбутню спеціалізацію. Шкільний твір на тему: Професія кухар.
Шкільний твір на тему: Моя улюблена справа. Опис, як я люблю готувати з мамою.
Чиста кімната - запорука здорового життя та чудового настрою. Шкільний твір на тему: Як я прибираю свою кімнату.
Бурхливий потік підсвідомості внаслідок перегрітого на сонці й виснаженого рутинною роботою мозку.
Шкільний твір на тему "Вчимося працювати". Роздуми про саморозвиток, лінь та працю.
Твір-роздум на тему "Праця душі". Есе про душу, силу волі, роздуми про майбутнє.
Шкільний твір на тему «Хочу» і «Треба». Міркування про працю, роздуми з життя.
Яке це славне слово — хлібороб, —
Що жартома ще звуть і гречкосієм!
До слів найкращих я вписав його б,
До тих, які ми серцем розумієм!
Всі імена та події вигадано. Збіг з реальність вважати випадковим.
Зозуля прилетіла до чорного Дрозда.
— Чи тобі не нудно? — питає його. — Що ти робиш?
У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: «Беріть заступи, підемо копати поле»...
Жили собі двоє мишенят — Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться.
Про те, як треба проходити співбесіди та влаштовуватись на роботу)
Зламав за вечір три лопати.
Що далі? Буду ще копати...
Оповідка про шляхи, які ми самі собі вибираємо і - маємо змогу змінити.
Витвір майстрів і природи водночас –
Поле вітає грайливо колоссям.
Золото-вбране, красиве, уроче;
сповнене суттю, багатоголоссям.
Морщат носы
пацифисты-чистюли.
Fuck`em! Мы - воины!
Так вот... А хули?
Я Вчитель! І я щаслива!
Плекаю так ніжно в долонях
Дитячі серця вразливі,
Любов моя не охолоне!
…Це, власне, Рубенс, «Візники каміння»,
це просто – вечір втомлених думок…
Заслаб раптово кінь гнідий. Хоч зовсім не старий.
Таке життя: здоров’я є до часу, до пори.
Упав безсило ввечір він. На ноги встать не зміг.
Господар просить: - Коню, встань. Потрібен ти мені.
Притихли всі в хліві. Сидять сумні. Лиш чути сміх свині:
Последняя добрая встреча
В сплетеньи седин
В осенний тихий вечер -
Как с яблонь дым.
Так! Все вірно.
Що ніхто і нікому нічого не винен.
І не треба ні в кого нічого просити...
Сьогодні є багато різних професій,
їх неможливо відразу всі перелічити,
але всі вони - потрібні, цікаві і важливі
Сірий ранок
Листопадові сльози
Мокрий ганок
І пожовклий листок...