Батьки
Коли зігріває серце твоє,
Батьківський погляд і ніжні обійми,
Тоді життя немов човен пливе,
По тихому морю у райські долини.
Коли слово батьківське тобі допомага
І очі страху воно закриває,
Тоді життя твоє немов ожива,
Неначе небо оберігає.
Коли бачиш усмішку і очі рідненькі,
Ніби промінь сонця сія на долоні.
Згадуєш дні, коли був ти маленький,
Немов вічність сну трима у полоні.
Ти за життя проносиш ці митті,
Щоб завжди бути поряд із ними.
Та час тече немов через сито.
І ніхто не вправі його зупинити.
09.05.2018 р.
