Як стане видніше - то буде смішніше
Один хлопець закохався в молоду дівчИну,
Чорнобриву, білолицю, гарну Марусину.
Він приходить до дівчини, каже, що кохає,
А Марусенька не любить, відмовок шукає.
То не можу, то не вийду, тато не пускає,
Але хлопець на своєму все ж наполягає.
"Як від нього відчепитись?" - дівчина гадає.
І про це своїй бабусі вона вповідає.
Раз приходить до Марусі й почав говорити.
Щоб украсти її з дому, став її просити.
"Якщо тато не пускає - вкраду тя дівчИно,
Бо без тебе мені важко, з туги я загину".
Що Марусеньці робити, як її діяти?
Він призначив час крадіжки - бабусі сказати.
Бабусенька подумала і внучку втішає.
На побачення із хлопцем стара вирушає.
В хустку добре закуталась, ще й перевдяглася,
У одежу Марусину, що в хаті знайшлася.
В темну нічку у садочок - там хлопець чекає,
Бере її на рученьки й радісно рушає.
Несе її і радіє, слово в слово в`яже,
Він не знає, що то баба і до неї каже:
"Ой, же смішно, Марусенько, як я тебе вкрав!"
"А як стане вже видніше - буде ще смішніше", - голосок сказав.
с.Нижні Станівці, Буковина, 21.05.2018
