04.06.2018 23:27
for all
434 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Віталій Перетятько

Лопата не винувата

Привіт. І ввечері, і вранці

Вклоняюся старій ділянці.

Зламав за вечір три лопати.

Що далі? Буду ще копати.


Ділянку, кажуть, слід міняти, 

Якщо земельку не вдовбати, 

А я ось вирішив полити, 

Лопату гарно нагострити, 

Узуванку якусь придбати, 

На босу ж – боляче копати, 

Вдягти цупкенькі рукавиці…

О, викопав аж дві криниці!!!


А в криницях тих – не вода, 

А цеоліт, бурштин, слюда…

Тепер усякий прагне знати, 

Як копачем успішним стати.


01.06.2018 Устер

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.06.2018 08:25  Тетяна Белімова => © 

То й пиши) Бажаю натхнення! Запросиш на швейцарську презентацію)))))) 

 11.06.2018 22:18  © ... => Тетяна Белімова 

Красно дякую, Таню. Після таких Твоїх слів мушу писати і писати. Викопав аж дві криниці, тепер хочеться ще копати і копати))) Та й Ти ж бачила, яку файну лопату посол Швейцарії мені подарував)))). Тепер лопата винна)))) 

 08.06.2018 09:01  Тетяна Белімова => © 

Віталію, щиро вітаю Тебе із двома дипломами "Коронації" - премією за роман і за любовну лірику!

Ти крутий автор!

Чекаємо від Тебе нових романів про жінок, які фантазують, і любовної лірики, ясна річ!  Зичимо успіхів! 





 05.06.2018 17:46  © ... => Лора Вчерашнюк 

Головне - терпіння і віра у свої сили. 

 05.06.2018 12:31  Лора Вчерашнюк => © 

Дуже сподобалось!!!! дійсно, людина може все - і з пустелі сад розкішний зробити і (у гіршому варіанті) - навпаки!!!! бажання і любов - і ось - криниця!!!! Вельми дякую))))) 

 05.06.2018 09:36  Тетяна Белімова => © 

Добре))) Домовилися! 

 05.06.2018 09:27  © ... 

Цей вірш став пророцтвом. Згодом розповім))) 

 05.06.2018 09:25  Тетяна Белімова => © 

Ну то й що? Це ж було свідоме розігрування читача з Твого боку? Інтрига тексту... 

 05.06.2018 09:22  © ... 

Ти ж на назву натякнула))) 

 05.06.2018 09:19  Тетяна Белімова => © 

Тю... Та я ж така сама крадійка чужих текстів))) Узагалі це все постпостмодернізм наробив))) А ми не винні...

Я не журила! Я прикалувалася)))

 05.06.2018 09:18  © ... 

Таню))))) Зрозумів, чому "ай-йай")))) Нема за що мене журити!!! Навіщо Ти так глибоко копнула? Я тепер почуваюсь винним. 

 05.06.2018 09:14  Тетяна Белімова => © 

Та я ж зрозуміла. Тому й написала "нагадав"... Але шахтар теж копач свого щастя у певному сенсі. Ми звикли, що шахтарі - то Донбас. А їх повно було по всій Україні. І біля Кропивницького - у Новомиргороді - ще донедавна були шахти з видобутку бурого вугілля, і на Західній вони є. Це цікава тема, до того ж мало досліджена.

Якоюсь мірою ми всі копачі свого щастя))))

Назва інтригує! І щось нагадує... Ай-йяй... 

 05.06.2018 09:10  © ... 

Таню, та я ж не про шахтарів писав))))) Копач сам викопав своє щастя. Знала б Ти скільки він перекопав))))) 

 05.06.2018 08:59  Тетяна Белімова => © 

Оце так! Пощастило копачеві)))) Шкода, що до діамантів не докопав))))
ПС: Нагадав твій вірш оповідання Івана Франка "Ріпник". Так раніше казали на шахтарів. Може й досі так кажуть на Західній Україні.