Чому землероби чекають дощу?
Сполов часник, посіяв помідори,
Почастував пометом виноград.
Картоплю покупав від фітофтори,
Побризкав від кліща й некрозу сад.
Селітрою люцерну посипаю,
Для баштану – зібрав сечу свинячу,
На небо все частіше поглядаю,
Та від роботи спасу там не бачу.
Сумна сусідка вгору тягне руки,
Малює у повітрі хрест святий.
День без дощу – то величезні муки!
Цього не зрозуміє городський.
Хіба він знає, нащо дощ сільському.
Чому його, немов Христа, ждемо.
Чому у дощ не відчуваєм втому –
Коли з городу в хату біжимо.
Під вечір злива – то значна подія!
Такого дня – нема причин журитись,
Хвала вітрам, таки здійснилась мрія –
П’ять серіалів поспіль подивитись…
Устер, 11:13 18.02.2018
