Не переймаюсь...
не бажаю
і знати не прагну
всіх подробиць чужого життя.
а своє -
взагалі не сприймаю
і спрямовую у небуття.
навіть згадувати не хочу,
бо недоладне воно.
та й кому воно в біса потрібне!
те безглузде суспільності дно...
...але з відчаю,
в часі тривожнім
на одинці з собою самим
пригадається щось не суттєве,
яке виявиться основним.
запалю сигарету в роздумі.
зрозумію чия де вина
і вагомо на серце насуне
раптом хвиля покути сумна.
...а зоря з небокраю проб"ється
крізь вікно вечорове мов жах -
розіллється по білому столу
у рожевочервоних тонах.
і червону зі столу зніму я
переляканий
руку бліду
і відійду,
сховаюся в тінях -
де й самого себе не знайду.
перейматись колишнім не стану
і куйводитись в тому смітті.
у руїні,
в зруйнованій мрії
рахуватиму час
в небутті...
