Сонне марево
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
Заберіть мене на крилах
Мої мрії у краї,
Де живете ви щоденно,
Суму няньки молоді.
Вже набрид гармидер тіла,
Цей колапс у голові.
Заберіть усе кохані,
Сльози киньте на Землі.
Візьмемо тебе з собою,
Не усього, а лиш сни.
Злетимо на горизонти,
У прекрасний світ весни.
Відігрієш душу сонцем
І напоїш з джерела
Найсмачнішою водою,
Яку Боженька дала.
Тут забудуться навіки
Всі супутники земні.
Біль пройде, зімкни повіки,
Ми залишимось одні…
Та не час святого щастя,
Серце крок рахує в такт,
І думки – лихе напастя,
Мої мрії вкрали .., - факт!
