Анничка
Ще одна жіноча доля мене схвилювала,
Написати вірш життєвий правда спонукала.
В передліссі, в нас, Анничка росло-виростала,
І веселу, роботящу вдачу вона мала.
Чорнобрива, очі карі і уста медові,
Надзвичайної краси ще й коси шовкові.
Стан березовий, стрункий, файний і тоненький,
В очах щира доброта, погляд веселенький.
Ніби лісова царівна, гарна і чудова,
Від карпатської природи сильна і здорова.
Краса дівчини це є, як ворог таємний,
І в багатьох виникає замисел нечемний.
На Анничку карооку хлопці поглядали,
Таку квітку неймовірну зірвати бажали.
Один хлопець закохався й говорить до неї:
"Аби, що там не було, ти будеш моєю".
Підсокотив* її в лісі, і там згвалтував.
А потім уже вагітну за жінку узяв.
Народилася дитина, жінка краща стала,
Ревність її чоловіка пекла й замогала**.
"Я б`ю тебе, бо ти файна, щоб краса згасала,
Щоби похіть в чоловіків, очі не зривала".
Сльози лила, мучилась, терпіла за вроду,
Перетворилось життя її в дощову погоду.
Розійшлися. Не змогла їз тираном жити,
І дитиночку самій прийшлось їй ростити.
Та така вродлива жінка сама не буває,
Вже, за мужа, другого чоловіка має.
"І з-під ринви - та на дощ, " - приказка народна.
Полонила Анниченьку та стихія сльозна.
Іще троє діточок вона народила,
Вже не жила - бідувала і тяжко робила.
Гриби, ягоди у лісі, повсякчас, збирала,
Продавала і за виторг дітей годувала.
Чоловік такий лінивий, не хоче робити,
Лишень хоче горілочки і Анничку бити.
Така бідність і злиденність у хаті настала,
Від роботи й тяжких думів жінка знемагала.
"Якщо хочеш аліментів від мене судити?" -
каже її чоловік, - "То не будеш жити".
Ще корова Анниченьку рогами побила,
І цим самим здоров`ячко її підкосила.
За красу і доброту, вона постраждала,
Чоловіків-убійників*** в житті вона мала.
Бо в них девіз і мета: " Дівку піддурити,
А вже потім усе можна - знущатися й бити".
Та Анничка мужня жінка, в розпач не впадає,
Самотужки, через силу, дітей піднімає.
Дала мама добре серце і вроди доволі,
Та не дала, своїй дочці, щасливої долі.
Ось таку-то оповідку почула і склала,
І ЇЇ вам, милі друзі, в вірші розказала.
*підсокотив - прислідив,
**замогала - гнітила,
*** убійник - чоловік, що б`є.
с.Нижні Станівці, Буковина, 08.07.2018
