Сходить вечір у трави духмяні...
Рондель
Тінню сну на тремкому осонні.
Десь за спалах у марева сонні
Сонце промені згубить останні…
З уст сум’яття, в цілунків омані,
Через вибухи пульсу резонні
Сходить вечір у трави духмяні
Тінню сну на тремкому осонні.
Ген за обрій у відблиски тьмяні,
Небеса осяйнувши бездонні,
Хлине сонце в багряному тоні,
Бо в мітелок хитких покаянні
Сходить вечір у трави духмяні.