Втонув у травах і заплющив очі...
з рубрики / циклу «Промені сонця. Літо»
Втонув у травах і на мить заплющив очі -
Мене мов світ безмежний обійняв.
І тонконіг кілкий схилився та лоскоче,
То стрімко коник стрибне із-за трав.
Під синім небом всюди чути трав розмову;
Колюча гусінь впала до руки.
Про себе коник нагадає, стрибне знову -
Він ніби знає сховані стежки.
Легкі пісні співає пташка дзвінко в травах,
Соната лине гомінких цикад.
Тепло повітря навкруги в життя загравах
Змішалось скрізь, у літній аромат...
Змінився світ, коли розплющив очі -
Той світ немов сховався навкруги.
Тепер навколо лиш жарке,палюче сонце,
Та білих хмар, на небі береги.
БЦДСС, 21.07.2011
