01.08.2018 01:27
для всіх
248
    
  4 | 4  
 © Лариса Мандзюк

Літня злива

Літня злива

Я літню зливу слухати любила, 

вона читала всі мої думки.

І розгорнувши мокрі, теплі крила, 

торкалася до спраглої руки.


Купала тіло. струменем гарячим, 

шуміли краплі. чулися слова...

Їй не весело, тому вона плаче

і без думок, вже мокра голова.


Вони розлилися, стікаючи струмками.

Поїла землю із небес вода...

Гортаю книжку мокрими руками, 

а за вікном її важка хода.


Остання нитка мокра в одежині

і тіло вже не спрагле за дощем.

Міцне гілля зламала на ліщині, 

думки накрию дощовим плащем.


Автор Лариса Мандзюк м. Львів.



м. Львів., 31. 07.2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.08.2018 13:56  Люлька Ніна => © 

Чудова дощова поезія. Цього літа дощу було вдосталь, навіть забагато. Щасти Вам.

 02.08.2018 03:47  Серго Сокольник => © 

А дощ омиє... І пройде щем... Давайте з Вами втішимось дощем...

 01.08.2018 18:36  Костенюк => © 

Співуче, як дощ.