Літнє
Порозлітались серпня коси
На золотавії покоси.
Лежать собі на сіножаті,
Немов у хаті.
А там і вересень вже близько,
Та ще зелене пасовисько.
Ідуть корівоньки додому,
Тамують втому.
Поліз драбиною котище,
Бо вздрів відчинене горище.
Впіймати мишу є бажання
На полюванні.
Це все від мене так далеко,
Як ген за обрієм лелека.
Налию літній спразі чаю.
Ску-чаю…
Київ, 01.08.2018
