15.08.2018 23:34
лише 18+
273
    
  1 | 1  
 © Серго Сокольник

Наше сакральне

Наше сакральне

***сенсозмістовне. Андеграунд***


Ну що, дівчатко? Серце має...?

Чи "...ться"?.. Чи ні?.. Тобі видніш...

Іди повз вий "шалалулаїв"

Обабіч вОгнищ (чи... вогнИщ?..)))


І недаремно... "Офіследі"-

Не твій формат. Тому іди

До мене. Не зжеруть ведмеді

Тебе, коли ти до води


Несміло прийдеш за наказом, 

Слухняно-скорена моя, 

І місяць у відьмацькій фазі

На тілі голім засія, 


Немов розряд електроструму.

Наплюй на офісну мораль

І на "шалалуластів"... Думай

Про мороку містичну даль, 


Про те, як я тебе чекаю

Там... Біля вогнища... Утім...

Я розповім, як проклинають

Нас ті, що нині ПОЗА НИМ.


За ним, за тим містичним колом, 

Куди, ступивши крізь світи

НечИсті, ти, тремтливо-гола

До нього зможеш увійти, 


Об трави витерши "псю крев". На

Усе готова... what is it?

...це Лада з Марою, напевно, 

У двоєдиний приймуть світ


Тебе, очищену зірками.

І поєднавшись у воді

Ми світ новий народим. Амен!

...а "проклинасти"- геть ідіть.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.08.2018 19:26  Тетяна Чорновіл => © 

Крізь ту таємничу сакральність у вірші мені чомусь смуток авторський відчувся. З містичним підтекстом. Можливо, так і задумано було. Нехай щастить. У очищенні зірками.