На дворі серпень...
з рубрики / циклу «Все і всі»
На дворі серпень мітить за межу,
остання спека випікає мізки.
А я застиглий, тихий, не кажу, -
Ні голосно, ні тихо ані різко.
Десь ділись рими, образи й думки,
Десь муза певно віддалась курортам.
Ось наче йде! Перейми, йдуть рядки,
Та марно! Все закінчено абортом...
В фейсбуці стрічка полотнить усім,
Є яблука, картоплі і дівчата!
Проходжу допис поглядом косим,
Й вирішую, та краще промовчати...
Кохання зникло, може й не було?!
А про війну не хочеться писати.
Можливо щось би нове ще прийшло,
Але бувайте, - подзвонила мати!