Дощова пустеля
Переспів: “З. Гиппиус — Август”
И, обескрылев в мокрой мгле,
Тяжелый дым ползет, не тая,
И никнет, тянется к земле.
Страшна пустыня дождевая...
Охолодев, во тьме, во сне,
Скользит душа, ослабевая,
К своей последней тишине...
З.Гиппиус — Август”.
Пустеля дощова порожня...
Втрачає крила дим в імлі,
На жаль, розтанути не може,
Горнется тяжко до землі.
Пустеля дощова, жахлива,
Душа в крижинах самоти,
Повзе душа, втрачає сили,
Останню тишу
як знайти?
Де мука мудрих, щастя раю,
Лише пустеля дощова,
Під сонцем — темінь,
дні — нічні,
Живу мертвенно, не страждаю,
Крізь сон не часто пригадаю
Померклі у тіні вогні.
Мій Боже, Сонце! Сонце, Боже!
Душі моїй допоможи,
Порви всі наклепи ворожі,
Встроми в них промені-ножі!