Дощі Сходу
На основі — З. ГИППИУС “Сейчас”
Какая стыдь!
Как в эти дни невероятные
Позорно жить!
..................................................
Столпы, радетели, воители
Давно в бегах.
И только вьются согласители
В своих Це-ках.
Мы стали псами подзаборными,
Не уползти!
Уж разобрал руками черными
Викжель — пути...
9 ноября 1917
З. Гиппиус - “Сейчас”
Дощі періщать, тануть
вулиці,
Стікає слиз,
Замучені, завмерли
горлиці:
Сусіда згриз.
Несамовиті дні
агресії,
Радій, юрба,
Маячить привідом
анексія,
Яка ганьба!
Добро, Кохання
топчуть чоботи,
Війна — гибрид,
Повзуть, повзуть
зелені роботи,
Це — геноцид!
А на свободою
торговцях -
Ганьби печать,
Жирують ниці
угодовці,
Поразці вчать.
Побий Господь
колаборантів
Без співчуття,
Терзають
іклами мутанти
Людське життя!
Боронять Хлопці
Просвітлені
Від злих нашесть,
Гримить, гримить
Девіз
Священий:
“Звитяга! Честь!”