 |
| 209 views |
 | | | | |
| Rating 5 | 6 users | ||||
Нене, живи!
Тепло мина, потроху насуває осінь,
А потім знов по осені зима
Вже павутиння плутається у волоссі
Ось ми ще є, і раптом вже нема
Ми розчиняємося, в`янемо, зникаєм
Зсихаємось як листя, як трава
Самих себе цураємось, тікаєм
Усе довкола нас пусті слова
Щезає віра, сила і натхнення
Апатія ковтає нас цілком
Ми ледве човгаєм немов старенька неня
Відштовхуючись від землі кривим ціпком
І як зарадити їй босій і безсилій?!
Як їй довести що вона іще жива?!
І хоч на голові уже з`явився іній
Якщо ми є, то й ти ще молода!
Я молодий, хоч скроні вже сіріють
Мені не холодно, тільки душа тремтить
І лиш твої обійми нас зігріють,
Лише з тобою добре кожну мить.
Місто Вишневе 23 вересня 2012 р.
Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:
Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Новорічний / Вірш | Григорій Кравцов». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зимова сплячка / Філософський вірш | Григорій Кравцов».
