Минулий вік
Я жалкую за віком минулим,
За сусідом відкритим і чулим.
За життям, де все просто було,
І суспільством, що в мирі плило.
Не купались там в жовчі ми морі,
Не горбатились в зимній покорі.
Милі усмішки вільних обличь
Чисті думки, без злих протиріч.
Там вів запах весни цілим роком
Нас в перед необмеженим кроком.
Ми любили і були кохані,
І у щасті плелися, мов п’яні.
Чиста течія вільного часу
Корчить в дзеркалі древню гримасу.
Куди ділося все? – Придивився!
А чи було, чи сон лиш наснився?
