14.05.2011 08:57
-
376
    
  2 | 2  
 © Баккал Надія

Дефіцит вагомості

Не маю звички обіцяти. 

Навіщо слово закувати в ґрати? 

Нащо себе зав`язувати словом, 

Де справжній доказ того,  

Що я не стану обіцяти знову? 

Чи ти повіриш в мої обіцянки, 

Якщо їх не злічити до останку? 

Чи ти повіриш знову в моє слово, 

Коли не має сенсу мова? 

Це лиш слова.  

Не вір їм ти. 

Не вірю й я.  

Не маю звички обіцяти. 

Не хочу я засновником ставати 

Брехні нового дня. 

Не хочу щось аби казати. 

Не хочу марно витрачати  

те, 

Що й так втрачає значимість свою. 


Слова стають несправжніми. 

Їх значимість дорівнює нулю. 



2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.07.2011 18:00  Оля Стасюк 

Згодна, не всьому зараз можна вірити. А вірш гарний.


:))))))) :)))))))))))))))))))***

 14.05.2011 12:39  Лані => © 

сподобалось