Замальовки
Як Омар Хайям
Хоч, життя невеселе, за веселість я вип`ю таки.
У містах і у селах в кожній хаті серйозні думки:
про країну та мову і про владу, таку безтолкову.
Що ж наллю собі знову, вип`ю, щоб стало все навпаки.
Форма
Якщо форма і готова,
знай поет, що вірш пустий
до тих пір, аж доки ти
думку не вдихнеш до слова.
Є слова, що наче шати,
одяглися на вішак
і повисли просто так,
бо нема що прикрашати.
До картонної коробки
висип жменьку гороши́н –
так і вірш: тріскоче він,
тільки вік його короткий.
