Воїну
***до свята Покрови Пресвятої Богородиці***
Що, солдате, сумний? "Відчеканив" паради?
"Кроком руш"? Аксельбантиком відшарудів?
Ось тепер- до окопу. То дати пораду,
Як сідати, коли височенько злетів?))
Стисни зуби, Стежина від крові солона
І п"янка, мов розжований цвіт блекоти-
Ще не днина. Твій час у майбутньому. Он де
Світ яскравий. Тобі у майбутнє світить,
Ніби вибуху спалах розриву снаряда,
Що розірве минуле твоє на шмаття.
Будь собою. Ти вже "відчеканив" паради
І тобі нецікаве минуле життя,
Де ти ситовгодовано в теплій казармі
Від нудьги одуріло давив тарганів.
Нумо руку подай мені міцністю варту
Побратима! Таким ти потрібен мені
У майбутнім, яке ми здобудемо з бою
В лихолітті підступності мінних полів.
Руку, друже! Нам разом іти із тобою
У майбутнє. І слава на віки віків
Україні, яку, мов дружину і матір
Боронити нам доля у сяйві заграв,
Де не тлін плац-парадів. Де справжні солдати
Вже готові до бою і величі справ.
