До пересічних
з рубрики / циклу «Хохол - не українець!»
Проблема там, на жаль, одвічна:
вони - звичайні-ПЕРЕСІЧНІ.
Про Стуса навіть і не чули,
"за" кожну владу завжди бУли.
В очах і у спині - покора
ще від совкового учора.
Ні в що не пхаються бідаки.
Важкі мізки у них та сраки.
Хто схоче, той їх кидане,
бо знають тільки лиш одне:
поїсти добре і попити.
Такі вони і їхні діти.
Ідеї, боротьби натхнення,
прокляття чи благословення,
жертовність, москалів навала,
а ПЕРЕСІЧНИМ - по цимбалам!
Вже чую вигуки в мій бік:
"Борис - поганий чоловік!
Хіба звичайні ті - не люди?
Дивися - більшість їх усюди!.."
Хоч гнів в душі таки вирує,
я хор отой відмінно чую.
Скривлю іронією рота:
- Нехай смердить гниле болото!
Але! Болото обирає.
І це мене вже зачіпає!
То комуняк приводять гади,
то вілкулів несуть до Ради...
Вже кров`ю Ненька залилась,
а ПЕРЕСІЧНИМ все - не зась!
Пітьма на тім, що далі буде,
та відчай б`ється в мої груди!
Якщо чекати на прозріння,
в безодні зникнуть покоління!
Де вихід? Я брехать не звик -
чіткий потрібен Провідник!
Авжеж, воно - не ліберально,
коли з болотом - вкрай брутально!
Почнеться вий та біганина,
мовляв, прийшла лиха година.
Рятуйте, штати та Європа, -
тріщить від стусанів в нас жопа!
Що ж, не шановні ПЕРЕСІЧНІ,
я не вважаю це трагічним!
Бо, як хвороба вже смертельна,
хірург бере ланцет ретельно.
На сто відсотків згоден - лячно,
та хворий з часом вельми вдячний!
19.10.18р.