Ганна Коназюк Дорослість
Ось і став дорослим мій маленький син.
Проводжає осінь журавлиний клин.
Він летить далеко, як мої літа
І ніхто лелеку вже не вигляда…
Леле, сину, леле. Юності пора!
Доля хай простеле стежечку добра.
Вже колінця збиті більше не щемлять,
А дитинства миті пташкою летять.
Більше не маленький мій дорослий син.
Споглядаєм з татком долі часоплин.
Крізь шалені роки, що без вороття,
Сина свого кроки упізнаю я.
Київ, 24.10.2018
11.11.2018 14:01 Тадм => © |
 щемливо! |
24.10.2018 10:01 Костенюк => © |
 Прекрасний вірш! |
24.10.2018 08:37 Каллистрат => © |
 Да. Очень хороший стих! Спасибо. |
24.10.2018 07:58 Каранда Галина => © |
 Хороший вірш. |
24.10.2018 06:37 Тетяна Белімова => © |
 Анічко, люба, від щирого серця вітаю Тебе і Богданчика зі святом! Хай вам буде з роси й води! Многая літа у щасті і радості! Синові - щасливої долі! Нехай усі мрії збудуться ❤️❤️❤️ |
23.10.2018 23:57 Панін Олександр Мико... => © |
 Мама упізнає подих сина, |