30.10.2018 10:39
для всіх
193
    
  6 | 6  
 © Анатолій Костенюк

Вернісаж

Вернісаж
Я знаю край!
В. Жуковський

О магія голландського пейзажу!

Дерева густолисті у гаях.

Напнув вітрила човен для вояжу

з каналу до затоки, далі шлях…

Облишмо мрії, серед вернісажу

нам не пливти в незвіданих морях.

На березі – будинки та собори.

Вітряк чекає бриз, та бриз ще в морі.


Через канал міст арками повстав.

По берегу ідуть у справах люди

та не спішать, нагальніша зі справ –

цей спокій, що наплинув звідусюди

та в небі – найпрекрасніша з заграв –

схід сонця місту падає на груди...

А під картиною стоїть ціна.

До дійсності вертає нас вона.

29.10.2018р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.10.2018 21:27  Лора Вчерашнюк => Костенюк 

Великолепно!!! Спасибо!!!

 30.10.2018 13:11  Борис Костинський => Костенюк 

Що ж, за розкіш володіння роботами майстрів треба платити. А я дуже братів Брейгелів ціную. На їхніх картинах життя в усіх його проявах.

 30.10.2018 12:38  Ковальчук Богдан Олександров... => Костенюк 

Класний вірш! Сумний, але правдивий, на жаль.

 30.10.2018 11:23  Каллистрат => Костенюк 

Та это - да! Согласен )))))

 30.10.2018 11:13  Каллистрат => Костенюк 

Как хорошо! Спасибо Вам за стих! Какая память!
"Малые голландцы" в Эрмитаже это же моя юность и любовь, всякий раз, заходя в "Шатровый зал" с их работами, я как будто-бы возвращался к себе на родину)))
Ну, а цены - по таланту! :)))))