Два переспіви Франсуа Війона
Франсуа Війон
Суперечка між Війоном та його дешею
Суперечка між Війоном та його дешею
як Франсуа Війон
– Це хто? – Це я. – Не розумію, хто ти?
– Твоя душа. Стерпіти не змогла
Спинись, задумайся! – Нема охоти.
– Пес краще знав де ласка, де хула.
Ти так живеш, що Господи, помилуй.
– Чому? – Тебе безумство охопило.
– Чого ти хочеш? – Щоб знайшов ти сили.
Спинися і змінися! – Я змінюсь.
– Коли? – Та будь-коли. – Як так, мій милий,
я замовкаю. – А я обійду́сь.
– Тобі вже тридцять літ. – Я не рахую.
– А що зробив? За голову візьмись!
Взнай світ. – Я знаю світ. Тому – жалкую,
що знаю, а до речі, ще поміть,
пропащому не легко вже пропасти.
– Душа тебе спасає від напасті,
бо хто спасе? – Напевно, що могила,
як я помру, відразу і спасусь.
– Даремно я з тобою говорила.
Я замовкаю. – А я обійду́сь.
– За тебе я боюсь. – Лиши турботи.
– Господар ти собі. – Облиш корить.
– Життя – твоє. – Частина певно сота.
– Змінити можеш ти. – Є воск, є мідь.
– Ти можеш ще злетіти. – Можу стліть.
– Ти кращий, ніж ти є. – Дими кадило.
– Поглянь на небеса. – Я відвернусь.
– Навчайся! – Та мене ти не навчила.
– Я замовкаю. – А я обійду́сь.
– Ти жити хочеш? – Це було зі мною.
– Отямся! – Вже не жду і не боюсь.
– Ти можеш все. – Нічого я не вкою.
– Я замовкаю. – А я обійду́сь.
27.10.2018р.
Епітафія написана Війоном для нього
та його товарішів перед стратою
як Франсуа Війон
Ти, перехожий, підійшов якраз.
Тебе чекали, тижні нам висіти.
Дивись – на по́каз вивісили нас,
нас п’ятеро було, хотіли жити,
а нас повісили усіх за раз.
Ми жили як і ти, тож без образ.
Не думайте засуджувати, люди,
на заперечення минув наш час.
Поглянь і помолися. Бог розсудить.
Дощі нас б’ють і сонце нас пече,
сідали во́рони нам на плече
і не поглянемо вже крізь щілини.
Будь обережнішим, аніж були ми.
Хай шлях твій інший, але пам’ятай
пораду нашу: в невідомий край
біжи, хай легкою дорога буде.
Поглянь і помолися. Бог розсудить.
27.10.2018р.
