Харакірі
Лиш тільки Бог в єдиній днині –
Зранку в пустій, а в вечір винній,
Перетворити душу з вбивці тіла,
Зуміє так, щоб аж тремтіла.
Смієшся ти, навіть жартуєш,
А зранку сталь…Цей блиск…Ти вже не чуєш
Всевишнього – від Бога ані слова.
Ще мить – втече з під ніг тверда основа…
Щось зупиняє, або ти слабак,
Або достукався хтось зверху, що кулак
До крові аж собі порозбивав…
Де сила думки ?! Ти чуть не пропав !
Ці хмари волі – ти не знаєш долі.
Терпіти мусиш, хоча руки кволі,
Терпіти, щоб не впасти вниз.
Лиш у якудзи зліт на небо – в крові бризг.
