Колообіг зради
Ти думаєш, що справедливо виграв,
Знайшовши шлях від серця до душі?
Чи, може, болю жах навмисне скривдив,
Штампуючи прості листів вірші?
Ти сподівався слави долучити,
Зібрати скриню людського вогню
І говорити, ще раз говорити,
Відбувши зрадою повинності свою.
Та ти забув, що колообіг зради
Повернеться до гирла всіх нещасть.
І я знайду криваву спрагу вади
Чи пекла чорную палючу масть.
Знайду, помщусь і знову все забуду,
Як це робив один колись лиш ти.
Покину я з очей своїх облуду
І невеликих пристрастей мости.