23.11.2018 18:09
Без обмежень
75 views
Rating 5 | 7 users
 © Борис Костинський

Прирождённый убийца

… Ваш гогот паскудный мне уши взрывает.

Глаза ваши тупостью сытой налИты.

Мне крышу от ненависти к вам срывает.

Вы живы ещё… А должны быть убиты!


Пейзаж чёрно-белый… Обочины в трупах...

Я двигаюсь быстро, я схватки желаю.

Но вы разделились на мелкие группы...

Похоже, что я вас не повстречаю...


Эй, где вы?! ЯвИтесь мне хоть на минутку!

Я здесь, я в засаде, я целюсь умело.

От жажды расправы лишаюсь рассудка...

О, да, я убийца! И духом, и телом!


17.03.12г.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Пісня заробітчанина / Драматичний вірш | Борис Костинський». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Марш пассионариев / Патриотические стихи | Борис Костинський».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.11.2018 02:32  © ... => Гаврищук Галина 

А, в додаток до "Тисни на гавку!", я б надіслав хлопцям у шанці і "Марш "Правого сектору". 

 25.11.2018 02:19  © ... => Гаврищук Галина 

Мені вкрай приємні Ваші слова, пані Галина, але, гадаю, що "Тисни на гавку!" був би значно корисніший на фронті, ніж "Прирождённый убийца".

 25.11.2018 01:54  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро вдячний, пані Тетяно! Творчість дає можливість перевтілення. Я вельми люблю цей процес.

 24.11.2018 22:22  Гаврищук Галина => © 

дійсно неймовірно ! Погоджуюсь з Тетяною. Я б відправила цю поезію воїнам прямо на фронт, якби вона була українською. Вона піднімає дух захисника, якщо думати не про маньяка, а про солдата. Оце і є сила кута зору. Трансформація негативу у позитив. 

 24.11.2018 18:03  Тетяна Чорновіл => © 

Непроста сильна поезія. Несподіване одкровення вбивці вражає, морозцем по шкірі. Щоб описати віршем маніакальну свідомість людини, треба на час написання душевно втілитися в неї. А це непросто. Чудовий твір. 

 24.11.2018 16:10  © ... 

Щиро радий знайомству, пані Галина! :-)
Цей вірш писався в США, де я і мешкаю з лютого 1994-го року. Написав я ці рядки у зв`язку з черговим масовим вбивством в Америці. Я перейнявся тоді ідеєю вжитися у свідомість масового вбивці, зрозуміти його мотивацію і якось передати те римами. Ваші емоції говорять мені, що я таки зміг впоратися із завданням.
Стосовно ж української теми, то в мене є багато віршів цього напрямку, де прямо говориться про моє ставлення до всього, що відбувається на моїй Батьківщині. 

 24.11.2018 09:34  Гаврищук Галина => © 

... і дух так говорить не спроста. Аж морозець пішов. Колись наші предки-воїни вважали себе ВОВКАМИ і країну всі загарбники обходили стороною, навіть внутрішні. Генну пам`ять не спростуєш. Вірш дуже пасував би до 2018 року у звернені до верхівки влади чи москалів. Де це було в 12 році?  

Публікації автора Борис Костинський

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 8
Автор: Борис Костинський
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Жерсть;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;