28.11.2018 19:32
Без обмежень
94 views
Rating 0 | 0 users
 © Гребінка Євген

Сонце та Вітер

Із Вітром Сонечко розгуторило мову 

Про силу, бачите, хто з них модніший був. 

Звичайно за словцем балакали по слову, 

А далі Вітер так на заклад навернув:

«Чи бачиш, їде ген собі козак по полю?

Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк!

Хто з плеч зірве його додолу, 

Хай буде той уже моцак».

«Іносе, дми собі!» — так Сонечко сказало;

І Вітер шпарко полетів.

Надворі дуже сумно стало, 

По небу хмари скрізь погнало, 

А Вітер по землі, крий боже, заревів, 

Наліг на козака, з його одежу цупить. 

Зігнувся на коні козак, 

До себе горне кобеняк 

Та, знай, нагайкою по ребрам шкапу лупить.

Хуртовина назад бідаху пре, 

За поли смикає, відлогу з плеч гирує, 

Аж шлях курить, трава в степу хвилює, 

А все одежі не здере.

Дув, дув, аж потом ввесь облився, 

Із моці вибився, сердешний, набік плись.

Ось розгулялося, і Сонце з хмари блись — 

Мов божий мир ізнову народився.

Козак перехрестився, 

Кобилку зараз зупинив, 

Бо страх горюшну заморив, 

Поплівся стежкою ходою, потихеньку.

А Сонце гріє все да гріє помаленьку, 

Угріло божий світ, почув тепло козак

Да й скинув кобеняк.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Грішник / Байка | Гребінка Євген». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Могилині родини / Байка | Гребінка Євген».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Євген Гребінка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо