П‘ять хвилин до щастя
Одягнула зима з пуху-пір‘я хутро,
А мені п‘ять хвилин до зупинки метро.
До зупинки «Надій», до зупинки в життя,
До минулого в нім вже нема вороття.
Для майбутнього є три наплічники мрій
І лише п‘ять хвилин до зупинки «Надій»!..
Пригорнула зима пишногруднем грудей,
А в мені гомонять три валізи ідей.
Три валізи думок, про любов, про життя,
Бо не прагну в той день, де нема вороття…
Для майбутнього є міріади бажань
І обіймів палких, і терпких цілувань.
Зашарілась зима калиновим вином,
Загорнула шляхи новотканим сукном.
А мене зігріва троє рідних сердець
І тримає рука, що вела під вінець.
Для прийдешнього є сто відсотків підстав,
Відіп‘ю ендорфін із майбутніх отав…
Київ, 03.12.2018
.gif "{#}")
