12.12.2018 23:03

для всіх

229

5 | 5

 © Микола Чат

Першозимове

 

Тихо осінь пішла туманцем із сумних дубняків, 

Запаливши свічки на шипшині.

В пруг вечірній вросла листодзвоном рудих мідяків, 

Що вітри розшукали в долині.

Безголосо ліси їй прокльони кидали услід.

Гнів озимком сріблився на хвої.

Повернутись благав шпичаками збідований глід.

Завертав плач габи річкової…

Білокрила зима навістила ранковим сніжком, 

Вгамувавши красою негоду.

Мармуровим щеням морозець пустував бережком, 

Забігаючи льодом на воду.