Єдина стежка – то Тобі й для мене…
На роздоріжжі Долі – дерево Життя:
Від нього стежки дві. Для Тебе і для мене.
І буде доти дерево зеленим,
Допоки любиш. Так собі й затям.
Якою стежкою іти?Двома, одною…?
Куди й для чого…? Ти мене питаєш…
Мені здається, що найкраще знаєш –
Коли – довіриш серцю, не словам.
Я зустрічала на своїх стежках:
І боягузів, й злих, й нікчем пихатих,
Мені їм нічого було сказати –
Ми розходились по доріг-краях.
Але стрічались на моїм путі
Відважні Лицарі і Чину, й Духу,
Котрі в свойому життєдайнім руху
Долали далі й урвища круті.
І хто би що нам двом пророкував –
На роздоріжжі – Дерево зелене!!!
Єдина стежка – то Тобі й для мене…
По ній до нас – ніхто ще не ступав….
