Не збирайте скарбів...
Не збирайте скарбів на землі.
Ні учора, ні завше, ні нині.
Бо причастя останнього хліб
Подадуть і на драній ряднині.
У палаці бучнім... У бою...
Всі ми підем до Господа голі...
Ми залишимо долю свою
Світу сьому, куди мимоволі
Нас занесли буремні вітри
Зоресієм Чумацького шляху...
Тільки ти, тільки ти не помри,
Те кохання, що навіть на плаху
Склавши все, що колись обира-
ли ми долею, згідно Авесті,
Мов лебідку разом упійма-
ли з тобою. Вона перехрестить
У польоті удвох те усе,
Що написано на папірчині
Книги долі... Вона понесе
У світи, що відкриті однині
Лиш тобі та мені в перепле-
тенні тіл і душевнім єднанні.
Не збирайте скарбів... Буде лег-
ше нести у польоті кохання
Склянку чисту Святої води
Що у спразі і душу і тіло
Утамує... До мене іди,
Лебедице моя! Полетіли!!!
