Грізлі і Земна Вісь
Новорічне
В нетрях вовтузились Грізлі -
Сірі ведмеді злі,
Стрижень залізний гризли,
Неначе дурні Козли.
Грізлі залізо гризли,
Витягли з хащі в ліс,
Гризли той стрижень,
гризли
Впоперек і навкіс.
Тут принесло на лихо,
Злющу, як сто хортів,
Грізну і злу Грізліху -
Вмить напихала чортів!
"Що за бенкет козлячий,
Шкодники ви малі,
Виросли, Мамонти наче,
Розуму не набули!
Знайте, це вісь земная,
Вуха скеруйте свої:
Я нічого не знаю,
Склеїти миттю її!"
Не сперечались Грізлі,
Грізліха сувора без меж,
Хоч вони вісь не розгризли,
Клеєм змастили всеж.
Втрюхались, як у в`язницю -
Їх ухопив інцидент,
Грізлі прилипнули міцно,
Клей був не кволий -
"Момент!"
Смикалась хаща, тряслася,
Вісь розкрутили нараз,
Стрибом Земля понеслася,
В Ніч Новорічну -
Якраз!