22.05.2011 19:27
-
641
    
  15 | 15  
 © Тарас Іванів († 2012)

Єдина правда?

Смерть підкралась близько-близько, 

Манить ніжно у свій бік. 

Впав-піднявся, знову слизько. 

Чи веде хтось злидням лік? 


Метушиться світ в сюрпризах, 

Час шукає батога, 

Гладить ніжно ‘‘нашу’’ в кризах, 

Цвя’хи в душі забива. 


Перерізав хтось канатик 

По якому кров текла. 

Цей, дурніший, зробив з хати 

Морг висячий – доля зла. 


Та найбільше, все ж, літати 

Інстинкт кличе. Гарні дні. 

Замість крил – старі лопати 

Землю стелять по труні. 


У рядочок, гарно-гарно, 

Цвітуть грядки цвинтарів. 

Ось і ціль. Усе намарно, 

Що язик в житті наплів! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.03.2012 19:19  Оля Стасюк 

 23.05.2011 00:14  Лані => © 

Моторошно

 22.05.2011 21:30  Тетяна Чорновіл => © 

Добре хоч фільм про упирів не подивилися... :)))

 22.05.2011 20:48  Антоніна Чернишенко => © 

Цікаво-цікаво

 22.05.2011 19:26  Тарас Іванів => Тетяна Чорновіл 

Вибачаюсь! , але вчорашній фільм "Helen" зробив своє !
А на літачок матер"яли вже збираю!

 22.05.2011 18:21  Тетяна Чорновіл => © 

Ви там ще живий?!! А то про харакірі якось згадували... А тепер про лопати, труни та цвинтарі... А обіцяли ж колись на дельтаплані за мріями летіти! :))))