Коли сарказм...
коли сарказм суцільно скрізь,
розлогий регіт замість сліз
в біді кривавій,
біль,
брехня,
зневіра, хамство, метушня,
огидна зрада;
коли вмовляють бандюка... -
а він все клеє дур-ни-ка
і дулі кидає у світ,
і матюкає всіх у слід
...і то є правда.
коли у гамірній тусні,
в бучних святах при цій війні
гримучим змієм з-поміж трун
пахан,
не джинджик,
не жартун
отруту зроне,
коли отак із дня на день
гниє в страху тайговий пень
і за червоним плотом він
в сліпій зненависті вже тінь,
лайно у схроні...
....шукаю відповідь собі -
хто винен в тому?.....далебі...
чи хто наврочив на тяблі
оте хижацьке нам у злі
і щулить око?..
читаю я скрижалі ті
в халупі темній і пустій.
лунає рух перегортань
у новий рік,
в зимову рань,
в старий неспокій......
тябло - скрижаль
