10.01.2019 13:56
Без обмежень
169 views
Rating 5 | 6 users
 © Ем Скитаній

Зимові надумки...

репліка...

а свята тривають. цьогорічні вони особливі - ми отримали нарешті цілісність державності, отримали ТОМОС! і подію цю неможливо переоцінити! з цього приводу в московитському патріархаті вселилися біси, які нам погрожують і шлють нам прокльони, що зайвий раз підтверджує сутність московитського "руськава міра", а саме - злодійство і брехня, на які напнуто халупу імперії...її мешканцям можна побажати лише сміливості і прозріння...а ми - святкуймо! і слава Іісусу Христу! слава Всевишньому Господу Богу! слава Україні!!!

...від отримання Томосу радість мене переповнила і я не міг не відгукнутися на цю дивну подію...звідси і моя репліка...зараз я заспокоївся і знову відчуваю усю ницисть москальської окупації...аби відволікнутися від неї, фантазується всяке.......



палац - шкатулка мережана і казкова.

там, на балконі

дівчина грає на фортепіано.

лине чарівна мелодія в сад, 

де сховався її шанувальник, 

милується нею, чекає

на погляд її дивовижних очей.

і на балкон

кидає букетиком квіти.

а вона сміється до себе собі, 

ховає очі свої за повіки, 

за густими і довгими чорними віями.

раптом -

квіти букетиком впали до ніг

шанувальника у саду

зледенілими, 

білі, 

в мережках зимових на пелюстках.

над палацем вже заметіль

гудить, загортає в сніги, 

у замети ховає казкову споруду...

а музика лине -

то дівчина грала на фортепіано, 

натхненно і палко

з заплющиними очима, 

усміхнена і чужа

у завихреннях сніговіїв.


...холодно стало тобі

від такої зимової казки.

ховаєш шкатулку лялькову

в ляльковий комод.

і почувєся кепсько

сумним ляльководом, 

який намагався

зіграти кохання, 

а отримав лише

зледенілі

крихкі

обезбарвлені квіти

в кімнаті у хмарочосі, 

в кімнаті з виходом на балкон.

з нього видно захмарене місто, 

у нетрях якого

панує зима снігопадів

байдужості і самоти.

п"єш каву.

питаєш себе

- якщо вилучити із життя

уяву, умовність, 

святкову казковість, 

чи стане життя

повниціннішим?..

так?..чи ні?.. -

зітхнеш

і сядеш писати

про фантастичні світи.

поки не зникнеш у сні.

в сновидіннях блукатимеш

у сумнівах і запитаннях.

переплетеними шляхами

йдеш у попільному тумані

на оклик манливий

і чутний лише тобі...


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.01.2019 12:22  © ... => Тетяна Ільніцька 

щиро дякую, Тетяно, за підтримку і розуміння!..я не є глибоко віруючою людиною, але розумію, що означає для нас повернення автокефалії українській церкві, відродження самостійності її...

 11.01.2019 12:20  © ... => Каранда Галина 

так...згодний...мені теж так здається...- життя необхідно прикрашати усілякими штучними вишуканими речами...інакше потонемо у побутовій реальності, яка не завждм є приглядною...дякую, Галино!.. 

 11.01.2019 08:52  Тетяна Ільніцька => © 

Як я Вас розумію, пане Ем!!! Мені здавалося, що я не доживу до цього історичного моменту. Усе сталося в одну мить, а чекали століття. Дивовижно! Щиро Вас вітаю ❤️
Перегук Вашого вірша із "Патетичною сонатою" Миколи Куліша відчувається просто на фізичному рівні ♥️
"...то дівчина грала на фортепіано" ♥️ 

 10.01.2019 14:02  Каранда Галина => © 

- якщо вилучити із життя

уяву, умовність, 

святкову казковість, 

чи стане життя

повниціннішим?.. - точно  - ні... не стане.

Публікації автора Ем Скитаній

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо